Партизан з творчим нахилом
22.08.2008, 12:45
В кінці минулої осені в свому гардеробі я недорахувався однієї куртки. Прикольна така куртка, зеленого (мілітарі) кольору, з капішоном, тепла. Ну, тоді якось не перейнявся - треба було щось суттєво тепліше і я витягнув зимову куртку.
Прийшла весна, потепліло. Пора переходити на одяг весна/осінь. Знову зазирнув у свій гардероб в пошуках улюбленої куртки. Результат був невтішним - вона таки дійсно відсутня. Зателефонував своїм батькам та батькам дружини - можливо у них забув. Результат аналогочний - ніхто моєї куртки не бачив... :???: Ну що ж - куплю іншу... Поїхав і купив.
Прийшло літо, спека... Сьогодні оце проходжу повз гардероб нашого департаменту і бачу, що хтось продовжує ходити в такій самій куртці як у мене. Ну, думаю, мало які люди бувають. Бачив у нас на роботі пару шкетів у кофтах, може комусь і того мало. Мозок мій щось там собі потормошив у пам"яті і зупинив мої ноги. Стою біля адміністраторів поверху і пригадую, що "хтось" і зимою ходив у цій куртці і я з сумом згадував про свою такуж саму, хоча вона захолодна для зими. Та і приходив цей "хтось" завжди раніше мене і йшов пізніше мене з роботи... Трудоголік... мабуть хтось з технарів - вони б тут жили якби не дружини їхні... Хмм... І весною в цій куртці ходили... Запитую у адміністраторів, чи хтось коли-небудь забирав цю куртку. Ні... Висить тут уже близько року! Підходжу, дивлюсь на гудзики (пригадую що перешивав їх і нова нитка була темнішою ніж нитки на швах) - наче мої... Розмір - мій... Іппонський бох!......... :022::shock: Тут вже і адміністратори все доперли... :001: і під їхній дружній сміх я зняв куртку з вішака, скрутив її і пішов спаковувати у рюкзак...
Прийшла весна, потепліло. Пора переходити на одяг весна/осінь. Знову зазирнув у свій гардероб в пошуках улюбленої куртки. Результат був невтішним - вона таки дійсно відсутня. Зателефонував своїм батькам та батькам дружини - можливо у них забув. Результат аналогочний - ніхто моєї куртки не бачив... :???: Ну що ж - куплю іншу... Поїхав і купив.
Прийшло літо, спека... Сьогодні оце проходжу повз гардероб нашого департаменту і бачу, що хтось продовжує ходити в такій самій куртці як у мене. Ну, думаю, мало які люди бувають. Бачив у нас на роботі пару шкетів у кофтах, може комусь і того мало. Мозок мій щось там собі потормошив у пам"яті і зупинив мої ноги. Стою біля адміністраторів поверху і пригадую, що "хтось" і зимою ходив у цій куртці і я з сумом згадував про свою такуж саму, хоча вона захолодна для зими. Та і приходив цей "хтось" завжди раніше мене і йшов пізніше мене з роботи... Трудоголік... мабуть хтось з технарів - вони б тут жили якби не дружини їхні... Хмм... І весною в цій куртці ходили... Запитую у адміністраторів, чи хтось коли-небудь забирав цю куртку. Ні... Висить тут уже близько року! Підходжу, дивлюсь на гудзики (пригадую що перешивав їх і нова нитка була темнішою ніж нитки на швах) - наче мої... Розмір - мій... Іппонський бох!......... :022::shock: Тут вже і адміністратори все доперли... :001: і під їхній дружній сміх я зняв куртку з вішака, скрутив її і пішов спаковувати у рюкзак...