да нацарапали, чтоб твоё внимание привлечь :de:Цитата:
Сообщение от GAVRIK
Вид для печати
да нацарапали, чтоб твоё внимание привлечь :de:Цитата:
Сообщение от GAVRIK
Зачетная поездка! молодцы!
Спасибо Фантазм, Припа, Светик за фото, интересно посмотреть как все было!:good:
а че такое? кому там семки не понравились?
Типочки на раёне одобряют наше поведение :lol:
http://lh5.ggpht.com/_CORWUqPUo4A/Si...0/IMG_2874.JPG
Ребята, по белому завидую, молодцы! Даешь ежемесячные поездки выходного дня!!!
а где находится это замечательное место, где вы пикник проводили?
и как к нему проехать?
Далековато, есть GPS координаты если нуно.Цитата:
Сообщение от GOODcat
Но это ... проезд церез БЦ и там еще 5-10км по трассе.
от Одесской площади дето 100км по дороге
Это мы были в селе Трушки, которое расположено в 12-и км к юго-востоку от Белой Церкви на реке Роставица.
Природу этого села Нечуй-Левицкий описывал во многих своих произведениях. Если кому-то интересно, вот немного из истории:
Мов повновода Рось з її чарівною притокою Роставицею влилася наша Білоцерківщина у творчість українського письменника І.С. Нечуя-Левицького.
Чудову природу Поросся письменник завжди оспівував у своїх творах. Враження від природи, спілкування з простим людом лягли в основу творів "Кайдашева сім`я", "Микола Джеря", “Старосвітські батюшки та матушки”.
Життя і творчість письменника пов`язані із Київщиною та Білою Церквою. Письменник часто гостював у сестри, яка жила в селі Трушки, бував у Білій Церкві зупиняючись на постоялім дворі.
І знову ж таки, всю Україну для своїх творів він знаходив тут, над Россю. Прототипом Вербівки з "Миколи Джері", де розгортаються події народного повстання кріпаків проти пануючого класу, стало село Трушки. Гостини у сестри не обмежувалися сімейними посиденьками та відпочинком. Письменницька натура не могла обійти увагою історію Трушок та їх природу. Складна, неспокійна, бунтарська повість починається описом чудових краєвидів Вербівки, а точніше - Трушок: «... По обидва береги Раставиці через усю Вербівку стеляться сукупні городи та левади, не одгороджені тинами. Один город одділяється од другого тільки рядком верб або межами. Понад самим берегом в'ється в траві стежка через усе село. Підеш тією стежкою, глянеш кругом себе, і скрізь бачиш зелене-зелене море верб, садків, конопель, соняшників, кукурудзи та густої осоки... Серед села Раставиця входить в широкий ставок. Кругом ставка знов осокори та верби: то стоять рівною стіною, то збились ніби в прездоровий круглий стовп, то пішли берегом, наче вирізаною зверху в зубчики оборкою. На ставу ніби плаває маленький острівець з високими старими тополями та осокорами. На греблі знов у два рядки видивляються в воді дуже старі, товсті, дуплинасті верби, вкриваючи гіллям здоровий панський питель. Нижче од ставка Раставиця знов повилася між зеленими левадами та вербами, а далі сховалась в дубовий ліс та й утекла в Рось...».
Про Трушки письменник писав і в інших творах, зокрема у серії оповідань «Баба Параска та баба Палажка» - імена цих двох сварливих трущанських баб стали «притчею во язицех» для українців.
Твір "Дрібна рибка" ...В тихий вечір в місяці липцю. Я гуляв по левадах та городах, що розстелювались над невеличкою річкою Роставицею, в селі Трушках.
Очерет ніби дрімав, дивлячися у воду. Верби мліли у теплі та рожевому світі. Вода лисніла, як синє небо.
Светик, обалдеть какие познания истории!!!! :good: Я аж зачиталась!!!8O
афигеть 8O
благодарю за историческую справку.
а GPS координаты пригодятся.
напишите пожалуйста если не сложно.