Нужна помощь детям!
Вот знакомая девченка прислала письмо, я его сюда скопирую, там есть её контакты, так что со всеми вопросами пожалуйста к ней.
Для тех, кому лень читать много буковок , но помочь хочет, поясню - существует (уже полностью официально!) детский дом "Отчий Дом", создан для бездомных детей и им нужна помощь !в любом виде!, не обязательно денежная, а и литература, игрушки, поскольку сейчас организаторы хотят построить еще одно здание, то им не помешают строительные материалы и мебель.
Так что, кто не безразличен, мы вас просим помочь!
-------------------------------------------------------------------------------------
"Лешенька, в общем, суть вопроса в том, что есть детский дом "Отчий дом" в котором обитают 67 детей, которых собирают с улицы. То что им очень нужна помощь - на словах просто так не описать. Им ОЧЕНЬ нужна помощь! Любая помощь! Я могу, если необходимо предоставить диски с
записями. Могу подкинуть парочку историй этих детей. То что они насмотрелись за свои 7-16 лет - не позавидуешь! Так, вот мы группа людей (список есть пофамильно) ищем людей, которые согласились бы пожертвовать деньги в помощь этим детям. Есть полный пакет всех документов, что это легално, есть расчетный счет, есть письмо-обращение детского дома. В общем, все необходыме документы есть. Было бы желание. Детям нужна помощь в ремонте, мебели, учебниках, строй-материалах, чтобы организаторы могли оборудовать еще одно соседнее здание для того, чтобы еще больше детей могли бы там жить. Все необходимые фотки, тексты и т.д. могу предоставить - опять же - было бы желание! Если будут желающие - давай мои координаты 240 32 06 или 050 462 32 06. Очень нужна твоя и ваша помощь!!!!
А теперь с источников детского дома:
Історія "Отчого Дому"
Перші кроки
Праця "Отчого Дому" почалася з того, що Бог покликав молодого лікаря Романа Корнійка розпочати роботу серед безпритульних дітей м. Київа. На той час особливих почуттів у Романа до цих дітей не було як і бажання мати з ними якісь стосунки. Але одна подія, яка відбулася з ним в м. Українка в листопаді 1996 р. змінила його життя і відкрила його серце для обездолених дітей на все життя. Куди б він не пішов, на його шляху траплялися безпритульні діти. Тепер він не міг пройти повз них, не приділивши їм уваги. Спочатку діти відносились до нього з підозрою, але з часом ставали чудовими приятелями. Про дядю Рому, так його називали діти, взнали всі безпритульні діти в м. Києві: як ті, з ким він зустрічався так і ті, хто лише чув про нього від друзів. Дядя Рома приносив дітям їжу, яку готувала його дружина. Під час спілкування запрошував до себе додому, щоб діти мали можливість помитись і переодягнутись у чистий одяг, а він - полікувати їхні рани.
Багато друзів не розуміли його, говорили, що він робить необдумані кроки, запрошуючи дітей з коростою та вошами до себе додому, де жило двоє власних діточок, з якими діти бавились, поки тато лікував одного з них. У відповідь на таку гостинність діти стали запрошувати його у свої місця "проживання": підвали, каналізацію, теплотраси, горища, покинуті кіоски. Умови, в яких жили діти, забрали у нього мир з серця. Він розумів, що та допомога, яку він надає дітям, не в силі змінити те життя.
Боже прикликання
Згодом Роман розповів про свою працю в Церкві і на його заклик відгукнулися декілька чоловік, які запропонували спільними зусиллями орендувати приміщення для більш ефективної праці з дітьми. Це була двохкімнатна квартира на вул. Борщагівська, 143. В ній був розпочатий денний прийом дітей, де їм надавалася духовна, емоційна та фізична допомога. Але Роман і його команда не хотіли на цьому зупинятися. Одного разу він звернувся до органів державної влади з проханням зареєструвати працю, яку вони роблять і надати їм офіційний статус. Йому відмовили, посилаючись на те, що безпритульних дітей в Україні немає, а робота з будь-якою категорією дітей - це право лише держави.
Одного вечора Роман, після праці з дітьми на квартирі, поправляв одіяльце, яке впало з його сонної дитини. Тут перед його очима постали жахливі умови, в яких сплять в цей час діти, з котрими він провів цілий день. Після цього він не міг заснути всю ніч. Наступного дня Роман поділився своїми думками з помічниками і вони прийняли рішення, ризикуючи вступити в конфлікт з органами правопорядку, побудувати трьохповерхові ліжка і залишати дітей ночувати в квартирі. Через декілька днів в двохкімнатній квартирі жило 17 дітей (15 хлопчиків і 2 дівчаток). Ще 20 дітей приходили вдень для отримання допомоги.
Дитячий центр
Одного разу на квартиру "налетіла" міліція. Діти були дуже налякані. Спочатку працівники міліці вели себе агресивно, але згодом, побачивши обстановку і відчувши атмосферу в квартирі, змінили своє відношення. Саме ці працівники міліції і стали людьми, які допомогли розпочати кроки по легалізації праці Романа і його помічників серед безпритульних дітей в Києві. Про їх працю, яка робить чудеса з дітьми, написала дуже відома газета "Вечірній Київ". Після виходу цієї статті на роботу Романа звернули увагу адміністрації Жовтневого та Дніпровського районів м. Києва і виділили для цієї праці частину дитячого садка по вул. Микільсько-Слобідська 2б. Під свою опіку працю Романа Корнійко та його однодумців взяв Міжнародний благодійний фонд "Варнава". В той же час і з'явилася назва уже діючої програми - "Отчий Дім". Згодом в дитячому садочку жило вже 36 дітей. В зв'язку з тим, що дитячий садок знаходився в густонаселеному районі м. Києва, було прийнято рішення розпочати пошук приміщення для відкриття дитячого Центру в сільській місцевості. Керівництво МБФ "Варнава" запропонувало Роману залишити існуючий дитячий центр під егідою "Варнави", а самому розпочати діяльність "Отчого Дому", як окремої організації, вже на новому місці.
Свій "Отчий Дім"
4 січня 1999р. за 0118 в Міністерстві юстиці Укра ни було зареєстровано Міжнародну благодійну фундацію "Отчий Дім", метою якої є допомогти державі врятувати покоління безпритульних дітей.
На базі незавершеного приватного будинку в с. Петрівське, передмісті Києва, було побудовано перший будинок Центру соціальної опіки дитини "Отчий Дім", в якому на той час отримали нову домівку, любов та турботу 53 дитини.
Протягом періоду реєстрації і будівництва праця з дітьми не зупинялася ні на один день. Для проживання дітей орендувалися квартири, потім великий приватний будинок, а згодом - частина дитячого садка в с. Петрівське, з якого діти врешті-решт перейшли у свій власний дім. Під час становлення "Отчого Дому", як окремої організації, Роману Корнійку погрожували, одного разу арештували і навіть били в органах.
Видатні віхи в житті "Отчого Дому"
На даний момент праця "Отчого Дому" визнана на всіх рівнях державної влади як лідер серед програм допомоги дітям в Україні. Міжнародна благодійна фундація "Отчий дім" нараховує більше 12 відділів, робота яких направлена на допомогу безпритульним дітям та дітям, позбавленим батьківської опіки. Організація активно впроваджує інноваційні форми роботи з дітьми та поширює позитивний досвід як в Україні, так і за її межами, сприяючи становленню та розвитку організації та програм, які допомагають дітям.
2001 р. Центр соціальної опіки дитини "Отчий Дім" відвідали представники Ради Європи і визнали одним з найкращих дитячих закладів у Східній Європі.
2001 р. Роман Корнійко став головним консультантом Міністерства у справах дітей, сім'ї та молоді України
2002 р. Центр соціальної опіки дитини "Отчий Дім" визнано найкращим дитячим будинком в Україні.
2003 р. Романа Корнійко визнано "Людиною року" на конкурсі "Золота Фортуна".
2003 р. Президент України нагородив Романа Корнійко орденом "За заслуги ст.".
2003 р. Митрополит Української православної Церкви нагородив Романа Корнійко медаллю "За патріотизм".
2003 р. Роман Корнійко мав доповідь на слуханнях у Верховній Раді з питань дитячої безпритульності в Україні.
2004 р. Роман Корнійко став членом громадського правління Міністерства внутрішніх справ України.
2005 р. Підписаний договір про співпрацю між Міністерством сім'ї, дітей та молоді України (тепер: Міністерство молоді та спорту України) та Міжнародною благодійною фундацією "Отчий Дім".
2005 г. Підписаний договір про співпрацю між Службою у справах неповнолітніх Київської області та Міжнародною благодійною фундацією "Отчий Дім"."
